Сайтысь утчано

Удмурт элькунысь йӧскалык политикая министерство
Сайтысь утчано
Удмуртия пыриз ас шаередлэн историезлы сӥзем учебник кылдытонъя пилотной проектэ
29 March 2024 Иворъёс

Удмуртия пыриз ас шаередлэн историезлы сӥзем учебник кылдытонъя пилотной проектэ

Удмуртиысь Тӧролэн но Кивалтэтлэн Администрацизылэн кивалтӥсез Александр Журавлев пумиськиз «Удмурт Кенеш» огазеяськонлэн огмуртъёсыныз, Кун Кенеш азьвалтэтысь ёзчиосын, УЭ-ысь йӧскалык политикая, лулчеберетъя, дышетонъя но тодосъя министерствоосысь ужасьёсын. Соос вераськизы Удмурт Элькунэз пилотной проектэ пыртон сярысь, кудӥз Россиысь Президентлэн Владимир Путинлэн косэмезъя вӧлме, ас шаередлэн историезлы сӥзем учебник кылдытон сярысь.

УЭ-ысь дышетонъя но тодосъя министрлэн воштӥсез Тамара Ворожцова верамъя, оглом кунысьтымы 32 улосвыл пыриз та ӵектосэ – таӵе ужпумлы федерал коньдон висъяськоз. Ужан коллективе пыртэмын история наукаосъя доктор, Удмурт кун университетысь Удмуртилэн историезъя, археологияя но этнографияя кафедралэн кивалтӥсез Ольга Мельникова, история наукаосъя доктор, Удмурт Федерал тодослыко центрысь (УдмФИЦ УрО РАН) директорезлэн воштӥсез Людмила Бехтерева. «Удмуртия» книгапоттоннилэн директорез Юрий Кузнецов редакционной ӧриен кивалтэ. Соос уж борды кутскизы ини – со луоз 5-7-тӥ классын дышетскисьёслы учебник. Собере материалъёсты Россиысь Калыкез дышетонъя министерствое эскерыны ыстозы.

Тамара Ворожцова пусйиз на, сӧзнэто уж нуон понна йӧскалык дышетонъя ёзэт кылдытӥське, сое УЭ-ысь дышетонъя но тодосъя министерстволэн пушсӧзнэтаз пыртозы.

«Ми эскерыса потӥм этнокультурая дышетонэз азинтонэн герӟаськем ваньзэ материалъёсты, озьы ик мукет улосвылъёсысь быдэсъясь тӧрлык бордысь та выллем ужъёсты. Асьме министерство та ужез азьло ик нуэ ни вал, табере ми сое паськытатомы», – йылтӥз Тамара Ворожцова.

Со сяна, Удмуртиысь Кивалтэт борды профиль ӧри (профильная комиссия) кылдытӥське, отчы пырозы удмурт кыл но лулчеберет понна сюлмаськисьёс. Йӧскалык политикая министерство тупась положение дасяз ини.

Удмурт кылын нимкылъёсъя но шонер гожъяськонъя элькун ӧри ужзэ азьланьтэ. Берпуметӥез пӧлысь – Ижкарысь паркъёсысь, зоопаркысь, Магнит Косметик магазинысь ивортодэт табличкаос берыктэмын. Озьы ик Ижкарысь урам нимъёсты берыктон уж нуиське. Александр Журавлев тодэ вайытӥз, та ужпумъя ӧрие пыриськыны кулэ УЭ-ысь каръёсысь но ёросъёсысь «Удмурт Кенеш» огазеяськонлэн ёзчиосыз но. Таӵе огъя командаен, мер улонысь усточиосын ӵошен, соос быгатозы ӟеч уж пӧрмытыны, кылсярысь, урам нимъёслы элькунысьтымы пӧртэм удысъёсысь дано адямиослэсь нимзэс сётыны.

Удмурт Элькунысь Кун Кенешлэн Тӧроезлэн воштӥсез Татьяна Ишматова саклык висъяз удмурт кунлыкез кылдытӥсьёслэн – Трокай Борисовлэн, Иосиф Наговицынлэн, Кузебай Гердлэн – синпелетъёссылы. Лымы шунам бере соосты тупатъяны кутскозы.

«Тужгес но валтӥсез ужпум – со пиналъёсыз анай кылзылы дышетон. Егитъёс пӧлы удмурт лулчеберет вӧлме «Пурты» видео ӧнеръя школа пыр, ДАУР радио но «WORDSкон» приложение ӵектосъёс пыр. Синмаськымон малпанъёссэс ӵекто Алнаш, Пичи Пурга но Шаркан ёросъёсысь егитъёс. Технологи амалъёс трос, огдышемъёсыз но выльёсыз – умой со, пӧртэм амалъёсты утчаськом но эскериськом ке», – вераз Александр Журавлев.

Тодэ вайытом, удмурт кылъя курсъёс ужзэс азьланьто Москваын – Россиысь Президентлэн администрциез бордысь Удмуртиысь Тӧролэн Яланлыко ужась площадкаяз. Дышетскон очной амалэн покчиарняосы ортче. Курсъёсы котькудӥз мылкыд карись пыриськыны быгатэ.

 

Поделиться