Сайтысь утчано

Удмурт элькунысь йӧскалык политикая министерство
Сайтысь утчано
УЭ-лэн Тӧроеныз ӵош Мерлыко кенешлэн йӧскалыккуспо герӟетъёсъя кенешонэз ортчиз
01 November 2023 Иворъёс

УЭ-лэн Тӧроеныз ӵош Мерлыко кенешлэн йӧскалыккуспо герӟетъёсъя кенешонэз ортчиз

Калыкъёслэн Эшъяськон юртазы Удмурт Элькунлэн Тӧроезлы веразы ӵектосъёс сярысь, кудъёсыз бордын туннэ нуналэ йӧскалык-лулчеберетъя огазеяськонъёс (НКО) но азьветлӥсьёс тыршыса ужало.

Калыкъёслэн огазеяськон Нуналэзлы но Удмуртилэн кунлык басьтэмезлы сӥзьыса, УЭ-лэн Тӧроеныз пумиськонэ вуизы удмурт, бигер, ӟуч, армян, азербайджан но трос пӧртэм йӧскалык-лулчеберетъя огазеяськонъёсысь огмуртъёс. Оглом вераса, элькунамы 42 йӧскалык-лулчеберетъя огазеяськонъёс ужало.

«Элькунысь йӧскалык-лулчеберетъя огазеяськонъёс бадӟым ватсэт сёто лулчеберетлэн азинсконаз но трос пӧртэмлыко луоназ, сям-йылолъёсты но тупаса улонэз утёназ. Уката ик со туж кулэ луэ туала дыре, ку асьме кунмы быдэс дуннеысь шуг-секытъёслы пумит султэ. Йӧскалыккуспо герӟетъёс – дэлето инъет асьме ӟеч мылкыд карисьтэм адямиослы пумит. Милемлы ог-огмылы осконмес ыштыны уг яра, асьмеос ужаломы но уломы азьвыл сямен ик, тупаса но гажаса, огъя планъёс лэсьтылыса», – вераз Александр Бречалов.

Йӧскалык политикая министр Эдуард Петров ивортӥз Россия Федерацилэн 2025-тӥ арозь ужась кун йӧскалык политикалэн стратегиезъя улосвыл эсэпланэз улонэ пыӵатон сярысь. Со пусйиз, 5 ар куспын УЭ-ысь кун йӧскалык политикаез улонэ пыӵатонлэн ӟеч йылпумъянэз – со йӧскалык-лулчеберетъя огазеяськонъёслэн коньдэтэ пырисьтэм инъетъёсы кыстӥськемзы, Президентлэн грантъёсаз но мукет ӟечлэсьтон вожвылъяськонъёсы пыриськемзы.

«Ми кутскимы 9 ӵектос бордысен 2017-тӥ арын но та лыдпусэз ог куинь поллы будэтӥмы, федерал грант вожвылъяськонъёсын вормылыса. Грант утон – со мерлыко луонлэн туж умой тодметэз. Таяз арын Министерство йӧскалык-лулчеберетъя огазеяськонъёслы коньдон сётонъя 6 вожвылъяськон ортчытӥз. Оглом отчы коммерциен герӟаськымтэ 31мерлык огазеяськонъёс пыриськизы.

Ӵектосъёсъя Президент фондлэн но лулчеберет кичӧлтонъёсъя Президент фондлэн вожвылъяськонъёсазын асьме номинациосын элькун коммерциен герӟаськымтэ мерлык огазеяськонъёслэсь (СОНКО) этнокультура удысъя ӵектосъёсты улонэ вӧлмытон понна 150-лэсь трос заявкаос келямын, 2022-тӥ арын – 67 заявка. 50 проектлы 40 миллионлэсь уно коньдон юрттэт сётэмын.

Росмолодёжь грант вожвылъяськонын этнокультура удысъя 9 ӵектос вормиз, 4 миллион манетлэсь уно коньдон утӥз. Йӧскалык-лулчеберетъя огазеяськонъёсмы: «Шунды», «Удмурт Кенеш», «Куара», «Артэ» «Ресурсный центр народов Прикамья» – 8 грантлы 6,5 миллионлэсь уно коньдон юрттэт басьтӥзы», – ивортӥз Эдуард Петров.

«Тодӥсько, тӥ пӧртэм куронъёсъя грант вожвылъяськонъёсы мыло-кыдо пыриськиськоды, ужасьёсыныды ӵош дышетон, спорт но творческой ужрадъёсты ортчытъяськоды шуыса. Тросэныз мон тодмо ини, туннэ шумпотыса выль ӵектосъёс сярысь кылзӥсько», – Тӧро люкаськисьёслы вазиськиз.

Мария Уткина «Родина – значит вместе!» патриотизм мылкыдо проектэз адӟытӥз. Со Россиысь калыкъёслэсь историяя но лулчеберетъя шудонъёссылэсь сузьет, этносъёслэсь кусыпъёссэс юнматон, чакламын 12-18 аресъем нылпиослы. Ӵектос лулчеберет кичӧлтонъёсъя Президент фондлэн вормисез луиз. Ужрад кӧня ке этапъёслэсь вал, йылпумъясь люкетэтсэ адӟыны луоз Калыкъёслэн огазеяськон нуналзы азьын 3-тӥ шуркынмонэ Калыкъёслэн Эшъяськон юртазы форум-шудонын. Нырысетӥзэ шудон конструкторез, кудӥз пӧртэм амалъёсын лэсьтэм 10 шудонъёслэсь кылдытэмын, Александр Бречаловлы кузьмазы. Тӧро вылӥ дунъяз ӵектослэсь малпанзэ но пусйиз, нылпиос но егитъёс ивортодэтэз геймификация (шудон амалъёс) пыр сюлмогес басьтозы.

Валерия Главатских вераз Президент фондлэн огез вормисез сярысь, «БУД» (удмурт кылын «буд» глаголэз возьматэ) этнокультура ӵектосъёслэн Акселераторез сярысь. Со луэ дышетон ужрад, кудаз егитъёслы визьнод сётозы мерлыко проектъёсты гожтыны. Ӵектос «Гордость нации» премилэн лауреатэз луиз. Программаез кык поток дышетскисьёс ортчизы. Кыкетӥ пумиськонлэн аспӧртэмлыкез – наставничество амалэз уже кутон. БУД-лэн котькуд командаез наставникеныз ӵош дышетсконэз пыр-поч ортчиз. Ужрадэ пыриськисьёс малпазы ини асьсэ ӵектосъёссэс, кудъёсыз калыкъёс куспын герӟетъёсты юнматонлы сӥземын. Матысь дыре проектъёслэн адӟытонзы радъяськоз, нош егитъёс партнёръёслэсь юрттэт басьтыны луонлыкъёслы оско.

Роман Серов «Региональный корпус этноволонтеров» ӵектос сярысь вераз. Малпан «БУД» проектъёслэн акселераторазы кылдӥз. УЭ-ын волонтёрство йӧскалыккуспо удысын ӧй на вал, соин ик проектлэн авторъёсызлы малпан лыктӥз площадка кылдытыны, кудӥз адямиослы юрттон понна, озьы ик йӧскалык кусыпъёсты юнматон понна егитъёсты герӟалоз. Ӵектослэн валтӥсь ужрадъёсыз – этноволонтёр группаосты нуисьёсын школа, асмылкыдчи элькун школа, этнокультура удысын стажировкаос. Калыкъёслэн Эшъяськон юртазы грант юрттэмен егитъёслы выль интывыл кылдӥз – этноковоркинг. Азьланяз малпамын этнодырпус (этнокалендарь) поттыны, кудӥз УЭ-ысь калыкъёслы сӥзем шулдыръяськон нуналъёсты но фестивальёсты герӟалоз.

Калыкъёслэн Эшъяськон юртсылэн директорез Юлия Шахтина вераз «Марафон дружбы» нимо ужрад сярысь, кудзэ Калыкъёслэн Эшъяськон юртсы но йӧскалык-лулчеберетъя огазеяськонъёс радъязы. Со ортчиз 1-15-тӥ куарусёнэ Калыкъёслэн Эшъяськон юртсылы 15 ар тырмон улсын. Ӵектос тодматӥз Калыкъёслэн Эшъяськон юртэнызы но НКО-ослэн пӧртэм удысъёсын лэсьтоно ужъёсынызы. 15 нунал куспын 50 ужрад ортчытэмын, кудъёсаз 100 сюрслэсь трос адями пыриськиз. Нимысьтыз дунъет басьтӥз НКО-ослэн парадзы но арнянунал школаос – со вал яркыт ужрад, кудӥз УЭ-ысь трос калыкъёсмылэсь йӧслык пӧртэмлыкъёссэ возьматӥз. Озьы ик радъямын вал П. И. Чайковский нимо камерной хорлэн концертэз, Калыкъёслэн Эшъяськон юртсылэн кубокезлы сӥзем ӝӧквыл теннисъя турнир, Геройёслэн нуналзы, кытын ожысь ветеранъёс дышетскисьёслы граждан юнлыкез ӝутонъя урокъёсты нуизы, озьы ик пиналъёс тылож мынӥсь интые гожтэтъёс гожтӥзы но ыстӥзы. Марафонлэн программаяз пыризы дизайнер коллекциосын этновозьматонъёс, тодослыко лекторийёс но семинаръёс, Ижкартӥ пыдын амалэн экскурсиос, партнёръёслы реклама амалэн тур. Йылпумъясь ужрад – «Мир в диалоге» форум, кудаз пыриськизы РФ улосвылъёсысь делегациос.

«Ӵектосъёслы но мыло-кыдо ужась командаослы тыршомы шедьтылыны амалъёс юрттэт сётон понна. Тӥляд тыршемды юрттэ регионысь пӧртэм калыкъёслэсь кусыпъёссэс ӟеч югдурын возьыны», – УЭ-лэн Тӧроез йылпумъяз.

Поделиться